Вступна

Від закінчення останньої великої війни за затвердження своєї сили і влади над територіями минуло кілька років. Лорд Гріфонхарт, володар Ерафії, більше часу проводить у гільдії магів, ніж за управлінням державою, переклавши цей тягар на своїх радників. У Дейджа, інтригуючи, до влади приходить колишній помічник ліча-некроманта Сандро - Фіннеас Вільмар. Він під пристойним приводом затримуює свого колишнього хазяїна в межі Безодні. Ніхон неочікувано отримують пропозицію від повелителів Еофолу - вони можуть розширити свої володіння на поверхні Антагорича, завдяки спільним бойовим діям. Джеддит, хазяїн одного з міст Ніхону, розуміє, що це його шанс. Він намагається вмовити інших лордів підземелля вступити у битву за своє місце під сонцем, навіть не намагаючись з’ясувати, яку саме гру веде Зідар-єретик з Інферно. 

У добре захищених рифами фьордах поступово росте корсарська держава під керівництвом капітана Джеремі. Алхіміки та чародії Бракади на словах підтримують Ерафію, але не поспішають ділитися своїми знаннями. Фафнер і Астрал на нараді повелителів Бракади озвучують різні думки щодо підтримки Ерафії з огляду на постійну загрозу з Крюлоду. 

Вістан, після того як убив короля Траллоска, стає єдиним володарем Татальї і, як завбачливий правитель, намагається вести перемовини з Жабаркасом з Крюлоду про захоплення та розділ західних територій Ерафії. Алкін, радник і друг Вістана, цілком його підтримує і таємно намагається домовитись з Краг Хаком, популярним, але непокірним героєм Крюлоду. 

Вигнані зі своїх земель холодом, ярли з острова Ворі непомітно селяться на більш родючих землях Ерафії, маючи на меті закріпитися тут. Звичний за роки чвар до маневрів між Ерафією та АвЛі, Хармондейл збирається обирати нового лорда-повелителя. На який бік схилиться чаша терезів, якщо вже відчувається гарячий подих Еофолу. Торгрим і Івор з АвЛі не перший місяць засилають шпигунів у різні землі Антагорича, але знаючи гордий та пихатий норов Івора, усе це може мати якесь відношення до величі ельфійської раси і АвЛі.